Біблія: крилаті вислови

ЯБіблія: крилаті вислови

1.      Перша книга Мойсеєвого П’ятикнижжя має назву « Буття». Люди так часто зверталися до цієї книги, в якій розповідається про створення світу всього живого на землі, що вислів « Книга Буття» став крилатим:

Мова твоя, Україно,
 З мови твоїх солов‘їв.
 Мова твоя солов‘їна
З присмерком Соловків.
Мука твоя і основа.
Тільки на все життя
Стала книгою слова
Книга Твого Буття…

                                                ( Д. Кремінь)

2.      Вислів « хай буде світло» ( « хай станеться світло») найчастіше ним послуговуються як цитатою:

Унизу огнем він грає,

І торохкає – гримить,

А над нами той витає,,

Хто сказав: « Хай буде світ!»

                                                                      ( П. Куліш)

3.      Вислів « відділяти твердь од хлябі» вживають, коли йдеться про дощ, болото непролазне, яке слід було б розділити на «твердь»( суходіл) і воду.

4.      Вислів «плодіться і розмножайтеся!» іноді жартома використовують – як побажання: По-моєму ви женоненависник?

-Аж ніяк,- заперечив я з обуренням. Нам заповідано природою та Богом мати сім‘ю і розмножуватися.

                                         ( В. Кравчук).

5.      Вислів « на свій образ і подобу» вживається тоді, коли йдеться про надзвичайну схожість:

Такий герой мій чи не такий? Розпитаю людей,- хто скаже правду? Адже  всяк уже носить його, створивши по образу і подобію своєму.

                                                        ( О. Довженко)

6.      «Спочити від трудів» уживається в урочистому стилі або жартома в розмовному:

Свекруха…зиркнула на старого, що лежав на полу, спочив після трудів.

                                                                                                                      (Г. Квітка- Онов‘яненко)7.      Слово Едем (воно означає «приємний», « ніжний», « делікатний») ми вимовляємо Як Едем.У переносному, образному вживанні « Едем», « сади Едему»- це синонім до слів «рай», « райське життя»

Вечірнє сонце, дякує за день!

Вечірнє сонце, дякую за втому.

За тих лісів просвітлений Едем

І за волошку в житті золотому.

                                                                                   (Л. Костенко)

 Шире едем, едеми-недосяжна, нездійснена мрія:

Наші едеми

Тільки фантоми…

Хто скаже, хто ми?

                                                         (Д. Загул)

8.      Часом жартома над одруженням кажуть: «Не добро человеку биті єдину»( небуденна- у звичайній житейській ситуації звучить іронічно):

…Вечорами. Коли знемагаючи від нудьги, сиджу в моїй кімнаті і зі всіх щілин цієї кімнати на мене дивляться тіні очі самотності меланхолійні літньої ночі збираються за вікнами і безмовно заглядають в шибки їх, мимоволі в душу мені закрадаються думки на тему:» Недобру чоловіку бути єдину».

                                                                         (Максим Горький)

9.      Вислови «кость від кості», « плоть від плоті», «плоть і кров» походять із наведеної щойно цитати. Ними послуговуються, коли говорять про кровну або духовну близькість, про глибокі почуття і зв‘язки між людьми:

    Синовалайка горіла у ньому, наче він на живому випік ії.»Хуліган… Оселедиць…» І хто? Кістка од його кості і кров від крові.

                                                             (М. Коцюбинський).

Вживається вислів і як синонім до поняття «живий», «реальний», «повно кровний»:

Ми не іконописці, а історики. Ставимо не іконостас, а галерею типових представників нашого громадського руху, а в плоті і крові, в сильних і слабих формах їх діяльності.

                                                                                                        ( М. Грушевський)

Іноді вислів « плоть і кров» уживається як протиставлення до понять «дух», «душа»:

Хоча головне поле боротьби, головна мета перемог та завоювань із сфери крові та плоті перенеслася вже в сферу духу та слова, та все-таки старі вороги людського роду деспотизм та темнота ще аж надто сильні реальною могутністю, занадто гордо іноді ще підносять чоло, аби мечі могли зовсім уже піти між старе заліззя або на перекування.

                                                                                                              (І. Франко)

10.  Адам  це перша людина, це й людина, одурена змієм, через яку все людство втратило можливість жити в райському саду і змушене було зазнавати віками праці важкої, хвороб і злигоднів, ось ті значення які вкладають в це ім‘я, коли його вживають у переносному або в широкому, у узагальненому значенні:

Що діяти з обдуреним Адамом?

Устань, мудрець, віщуй, не прокляни.

                                                (А. Малишко)

11.  «Адамові діти»- нащадки Адама, рід людський. Цей вислів став крилатим у нас завдяки Шевченковій поемі « Сон», де є такі слова:

Усі на сім світі-

і царята, і старчата

–Адамові діти.

12.  Коли кажуть «за Адама», «за часів Адама», – мають на увазі дуже віддалені від нас часи:

…поганенька , сухоребра шкапа не здужає тягнути соху( роблену ще за Адама), то він подужче налягає на неї  грудьми, та щось мало поробляється.

                                                                                            (П. Грабовський)

13.  Вислову «ветхий Адам» надається значення «грішна людина». Звідси «скинути з себе ветхого Адама»-духовно оновиться, звільнившись від старих звичок, поглядів:

…обов‘язково потрібно було перегоріти, і переплавитися, переродитися –не «пристосуватися»,а, саме, скинувши зі своєї психіки «ветхого Адама», почати інакше. По-новому сприймати життя і відтворювати його в своїй свідомості.

                                                                                               (О. Білецький)

14. Крилаті фрази «Праматір Єва» або просто «Єва» городять тоді, коли риси характеру чи поведінки є типовими,  властиві усім жінкам:

    Ой ви, Єви! Ой ви, скусительки! Це не Діана, -це фурія, аспид, василіск!

Чом же ти мені не сказала, що не підеш за мене?-гордий студент обидився  на смерть.

                                                                                                                            (І. Нечуй-Левицький)

15.Коли кажуть: «у костюмі Єви»,- йдеться про голу людину:

Одежу прихопиш на руку і йдеш, як Єва цих білих безлюдних пісків…Кілометри можеш йти отак впродовж коси в костюмі Єви, не ризикуючи нікого,крім,птахів,зустріти.

                                                                                   (О.Гончар)

16. «Адамове ребро», «Адамове реберце»- так жартівливо часом називають жінку:

Місцеві «батюшечка» дуже слабкі щодо «Адамових реберці» мало не щотижня за ту слабкість платять власними святими ребрами…

                                                                                              (Остап Вишня)

17.Крилате слово «змій спокусник»:

У вас, молодий чоловіче, мудрість мужа, а хитрість змія – іскусителя.

                                                                                              (П.Колесник)

18.Крилатими стали й вислови «дерево пізнання добра і зла» в значенні- набувати знань, докопутиватися до суті чогось:

Ось і все з людьми моє прощання-

Ці діти, діти, цей ласкавий рій.

Спасибі вам за дерево пізнання

-Оце єдине, де безсилий змій.

                                                                                              (Д.Костенко)

19.Вислів «первородний гріх» вживають тоді, коли визначають глибину чиєсь провини, ширше – те, що зуміло весь подальший хід життя:

– Смиренно і в роботі серця буду уповати на милість Божу.. Пітіє хмільне – це не первородний гріх, безжурно відповів ти.

                                                                                              (М.Стельмах)

20.Вислів «заборонений плід» (невідомо який) і «яблуко гріховне»:

Щирість завжди хвилює нас, особливо ж коли вона проривається в радянській літературі, для якої це почуття було й є забороненим подом.

                                                                                              (І.Кошевілець)

21.Поширенний вислів «у поті чола» означає – здобувати щось тяжкою працею, з великими труднощами:

Наскрізь гуманний, чоловічний – Франко оддає своє і всі свої симпатії тим, хто «в поті чола» хліб не тільки собі, але й другим, тим, що самі не роблять.

            (М.Коцюбинский)

22.Крилатими стали слова «земля єси і одійдеш у землю», «бо ти порох , – і до пороху повернешся», «прах єси і прахом будеш»:

Глянуть у суть – і сам розсудиш,

Що не смерть йому вінець.

«Прах єси і прахом будеш»,

Не про душу рік Творець.

                                                                                              (Г.Лонгфелло, пер. В.Мисика)

23.У широкому, образному вживанні «дерево життя» – це й початок людського буття на землі, і вся історія, і саме людство:

Тоненька гілка з «дерева життя»,

Коли і хто нарік мене – людина?

У стані вічності  – краплина

Мій час, який не має вороття.

            (Т.Коломієць)

24.Вислів «вигнання з раю» також став крилатим: означає він безповоротну втрату чогось:

Заплачу я кривавими сльозами,-

Так, певне, плакали вигнанці з раю-

Але й тоді скажу: я знала се я знала,

Мовчи, душе, спини свій стогін, серце,

Так мучить бути…

            (Леся Українка)

За час уживання в нашій мові вислів зазнав, залежно від завдань мовців, змін і доповнень:

Чорна магія ночі, скажи мені голосом рік –

Ця тривога, ця ніжність,

Незатьмарений рай без вигнання,

Заворожене щастя, чи буває так, навік?

                                                                                              (Л.Костенко)

25.Ім`я Каїна стало синонімом до слів «злочинець», «виродок». ІмАвеля стало символом невинної жертви.

Еней піджав хвіст, мов собака,

Мов Каїн затрусивсь увесь…

            (І.Котляревський)

Вживається воно у нас і як лайливе слово:

Гострип (Мамай) шаблюку щодня, бо й тупив щодня, під каїнів усяких підбива ючись.

            (О.Ільченко)

Звичайно вислів, що вживається давно і в різних життєвих ситуаціях, може набувати і жартівливого змісту:

– Ну, Авелю, такий ти норовистий,

Ну як тебе, мій брате, не вбивати!

– І вдарив Каїн вилами в транзистор,

– Не прохромивши й порошини з брата.

                                                                                              (І.Драч)

26.Вислів «брат піднявся (повстав, пішов) на брата» означає запеклу ворожнечу, як сімейну, так і соціальну.                                                                       (Леся Українка)

27. Вислів «Каїнова печать» (Каїнове тавро») вживається як синонім до вислову «тавро зрадника»:

-…Та горе тобі, якщо ти ухилишся від заклику,-

Лиховісно закричала стара,

Наступаючи на Найду і блискаючи палаючи очима, – ганьба впаде на твою

Голову, печать каїнова ляже на виду твоєму…

                                                                       (М.Старицький)

28. Так само вислів «чи я сторож братові своєму?» набув поширення як цитата з Біблії у відповідних життєвих ситуаціях:

Завіт

«Яне сторож

Брату своєму…»

Дарма.

                                                                       ( В.Простопчук)

29. Вислів «Мафусаїлів вік» означає довголіття:

Поки ж сіє диво буде,

Поживи хоть стілько ти,

Скільки жив, як кажуть люди,

В світі  Мафусаїл святий.

                                                                       ( І. Котляревський)

30. Коли хочуть сказати про чиєсь тривале життя, тоді згадують про

Аредів вік:

…І батько, і мати у нього були розумні: помаленьку та полегеньку аридові

Віки в річці прожили.

                                                                       (М.Салтиков-Щедрін).

31. Вислів «хлябі небесні» часто цитують і сьогодні, говорячи про великий

дощ:

Декотрі знудьгувавшись, зачіпають редактора:

-Будь другом, відредагуй небо! Заткни оті хлябі небесні.

                                                                       (О. Гончар)

32. Вислів «всесвітній потоп» уживають, коли йдеться про велику зливу(це жартівливе вживання), а насамперед тоді, коли йдеться про величезну катастрофу, стихійне лихо: в п’ятницю вже зранку перед невиспаним Козуріним сиділа фрау Вільтруд і заливала слізьми все довкола з такою інтенсивністю, що можна було сподіватися нового всесвітнього потопу. Коли потоп, то потрібен Ной, і цим Ноєм міг бути тільки я.

                                                                       ( П.Загребельний)

 33. Вислів «допотопний» – дуже давній, віджилий:

Хіба можлива дряглість для стратега? Чого ж поет, коли ідуть бої,

Бере із допотопного ковчега і образи й епітети свої?

                                                                       ( П.Тичина)

34. Вислів «Ноїв ковчег» у переносному значенні вживають щодо різних речей.

Це і надійний притулок під негоди чи злигоднів; це також переповне не різними людьми приміщення:

       В  бункері було повно мешканців – дітей, жінок, старих. Вони виглядали звідусиль: з кучугур шмаття, з пуховиків, тиснулися на нарах, настелегих у три ряди. -Ноїв ковчег!-зауважив Хома, оглядаючи бункер хазяйським оком.

                                                                        (О. Гончар)

Ковчегом- іронічно- називають громіздке старомодне судно або екіпаж:

     Зачепивши отця Кирила за золотий ланцюг держаком весла, батько втяг його… В свій ковчег до корів і овечок.

                                                                       (О.Довженко)

35. «Чисті»-це ті тварини, яких їсти тогочасні релігійні приписи, «нечистих»

 забороняли. Сьогодні ці слова вживаються, іронічно або жартома, коли говорять про людей порядних, хороших і про людей недобрих, непорядних, нечистих на руку:

От і почнемо пересівати вашого брата на сито, відділяти чистих від нечистих

                                                                       (М.Стельмах)

36. Маслинова гілка була ознакою богині миру і в греків,і в римлян.

           Емблемою миру і спокою вона залишалая і в наші часи:

О ти, зневіри терен,

Що раниш душу голу!

Коли, коли нам верне

З галузкою надії Голуб?

                                                                         (Б.-І. Антонич)

Голубка з маслиновою гілкою дзьобі емблема миру дуже давня, але нове їй дав

Пабло Пікасо, всесвітньо відомий художник і скульптор.

37. Життя Ноя після потопу, життя людей після потопу- це вже новітні часи, це сповідання на прощення Бога, на відродження людини:

Життя іде і все без коректур.

І час летить, не стишує галопу.

Давно нема маркізи Помпадур,

І ми живем уже після потопу.

                                                                         (Л.Костенко)

38. Ім’я Хама стало позначати поведінку людей грубих, і невихованих,

Жорстоких:

Хама, самовдовленого і розперезаного, обтяженого рабським комплексом

До слабших і залежних, позбавленого моральних обов’язків, не дай Боже, на

Ділити силою, правами і владою пана.

                                                                             (Є.Сверстюк)

39. У переносному значенні «Німрод»– неперевершений мисливець; дуже сильна людина; велетень; людина непересічна:

Серце кволе, тихомирне!

Ми з тобою знаєм світ,

Твориво тиранства,жирне

Від Німродових ще літ.

                                                                     (П.Куліш)

40. Назва міста «Вавилон» стала вживатися в переносному значенні-

Як синонім великого міста, повного спокус і всілякого зла:

В тобі, проклятий Вавилоне,

В твоії безлдні осяній

Ще не один на вік потоне,

Хто кинув в море невгомонне

Свій дух палкий.

                                                                  (С.Черкасенко)

Вживається ця назва і множині (Вавилони), коли йдеться про величезні міста:

Минали

За днями дні. Раби навчали,

Царі лупилися, росли

І Вавилоні мурували.

                                                                    (Т.Шевченко)

Цим словом користуються й на означення місця, де зібралося багато різних людей, де панують і шум і безділля.

41. Хоча значно частіше про великий гурт людей, де панує шум, налас, метушня, кажуть : «вавилонське стовпотворіння»:

Як б тут не були стовпотворіння,

Хто б звідки не накочував слюди,

А люд був корінний тут,

Бо коріння в такому ґрунті глибоко сидить.

                                                                    (Л.Костенко)

42. «Вавилонська вежа» у переносному значенні це справа, яка ніколи не буде завершена. Вислів може вживатися з тим же переносним значенням, що й

 «Вавилонське створіння»:

Гімалаї інформацій, арктичні кола книжкових торосів, вавилонська вежа мов термінологій, жаргонів- кому воно потрібне!

                                                                   (П.Загребельний)

43. У переносному вживанні « Лотова дружина», «соляний стовп»-

Не порушність; «перетворилися на соляний стовп»- завмерти від несподіванки, обурення, здивування:

«… Ні, не позичу зроду-звіку! Я цього не хочу…»- ворушилися думки в голові Єремії,і він усе стояв серед келеї, неначе став з якогось дива соляним стовпом.

                                                                   (І.Нечуй- Левицький)

44. «Содом і Гоморра» стали символом розпусти, знаком катастрофи, що наближається, а звідси- символом безладдя, хаосу:

Той тракт- це слід колимського содому,

Та скільки жертв загинуло на ньому ,

Вовік ніхто не знатиме того.

                                                                   (І.Гнатюк)

У розмовному мовленні так називають юрбу, збіговисько людей, сповнених жаху, обурення, роздратування:

       Біля Наумишиної хати- содом. Вогонь обхопив стодолу, стіжки, перекинувся на хату. На подвір’ї. На подвір’ї спека, як у пекли.

                                                                  (М.Коцюбинський)

В усному мовленні вислів часом зазнавав змін:

На це діло нагодився молодець.

 -Що то,- питає,- за содома й гоморра?

-Ворону полюємо.

-Ворону?- здивувався  молодець.

-Вона ж падлом живиться.

                                                                    (Р.Федорів)

45. «Продати за миску сочевиці (за сочевичну юшку)», «продати перво-

родство» означає поступитися чимось важливим, значним заради нікчемної,

незначної та скороминущої вигоди:

Усе кому щось пишуть на догоду,

Та чечевиці хочуть, як Ісав.

А хто напише, або написав,

велику книгу нашого народу?!

                                                                     (Л.Костенко)

Слово «первородство» може виступати як синонім до «початок», «започаткування»- тоді

Це схвальна оцінка:

Кінематографія виступає тут (в екранізації літературних творів) не у всеозброєнні

свого первородства, а скоріше як спосіб для більш чи меньш повного вираження суті

літературного явища.

                                                                       (О.Довженко)

 46. Вислів Йосип  (Йосиф) прекрасний вживається на означення не лише красивої,

А й цнотливої людини:

 Тетяна.

Оттак наші знають!

Ви себе рівняєте з Йосифом?

Далеко куцому до зайця!

Наш піп говорить,

Що Йосиф тим і щасливий був,

що батька свого шанував

і почитав по Богові первого…

                                                                   ( І. Котляревський)

 47. Вислів «Пентефрієва» жінка у переносному значенні- жінка віроломна,

мстива і розпусна:

 не пускайся з жінкою чужою

ні в дорогу, ні в гостинну жодну.

Тямиш, як Пентефрієва жінка

Йосипа в темницю засадила.

                                                                        (І.Франко)

 48. «Фараонова худа корова» – так кажуть про жадібного. Вислів «сім корів худих і сім товстих» вживається найчастіше або як порівняння, або як цитата:

 Та ще мудрішим може показатись,

Коли столиць лояльності поставиш

На користі столиць і аж на верха

Сам сядеш, вищий понад тих нездарі,

Що на самих худих лояльних стільцях

Сидять худі, мов сім корів Єгипту.

Амінь, амінь, кажуть тобі, мій сину,

Що не худі товстих їдять корови,

Але товсті худих з’їдять кістками

І не подохнуть, тільки потовстіють.

                                                                          (І.Франко)

 49. У переносному, розширеному значенні ім’я – Веніамін (Беніанім, Беніаманик)-

Вживається у багатьох європейських мовах на позначення улюбленця батьків, оточеного ніжністю і турботою.

50. У переносному значенні «плач на ріках вавилонських» – це туга, жаль за чимось, безповоротно втраченим:

 На ріці вавилонській- я там сидів,

На розбитий орган у розпуці глядів.

                                                                            (І.Франко)

51. Коли шукають синонімів до слів «рабство», «неволя», тоді ще кажуть «вавилонський полон»

 Коли скінчиться той полон великий,

Що нас зайняв в землі обітованій?

І доки рідний край Єгиптом буде?

Коли загине новий Вавилон!

                                                                       (Леся Українка)

 52. Вислови «єгипетська неволя», «египетська робота» – теж синоніми до понять «тяжка підневільна праця», «залежність», «рабство»:

Хто мене виведе з сього Єгипту,

З краю неволі,

З оселі роботи?

Син чоловічий, обранець Господій?

Дух, що з’являється в огні.

                                                                       (Леся Українка)

 У рефераті Михайла Коцюбинського про І вана Франка є такі слова, в котрий ідеться про особисту ворожнечу:

Весь Борислав – одна смердюча яма. Там важка праця, малий заробіток, бруд, п`янство, розпуста, погана їжа і погана горілка, всякі хвороби; там людина гірше скотини, там брат на брата здіймає ніж, там чад і вічне пекло.

А в іншому вірші – про соціальну боротьбу:

Та й справді, світ сей був тоді темниця:

В кормигу запрягав народ народа,

На вільне слово коване кайдани,

Півроду людського не Зване людьми,

Затято йшов війною брат на брата.

53. Вислів «тьма єгипетьська» у переносному значені є образом безпросвітної темряви (своєрідна гіпербола, перебільшення):

 Такий туманний час тепер для Ялті невигідний,

Бо якраз оце згорів газовий завод

І  світла на вулицях нема,

А як скінчаться місячні ночі,

То вже будезовсім тьма єгипетська.

(Леся Українка)

 54. Став крилатим вислів «кари єгипетськи». Він вживається як синонім до поняття «велике нещасття»:

…Диво! Мильйони летять у якусь темну бездодню, не залишаючи по собі ніякого сліду: поля не засіяні, мільйони голодного люду, голлодний, чорний, плямистий тиф і всі єгипетські кари мучать країну. Що ж це має значити?

(І. Франко)

 55. Два крилатих вислови «текти молоком і медом» – у переносному значенні – жити в країні, яка відзначається найвищим ступенем добробуту, достатку:

Доки молоком і медом

Ти пливеш, наш рідний краю,

Доки весело, в достатку

Череди твої гуляють-

Доти й ми усе при тобі,

Невідступні патріоти,

Аж дійдемо – ми до панства,

Ти – до голої голоти.

(І. Франко)

 56. Крилатим став вислів «неопалима купина». Він символізує стійккість, незнищенність: 

Та стоїть Україна перед нашим дунховним зором у вогні, як неопалима купіна.

(О. Довженко

57. Вислів «обітована земля» («обіцяна земля») теж став крилатим. У переносному значенні в сучасній літературній мові – багатий, край, ширше – місце чиєсь заповітної мрії:

 Нехай конаючий собі шепоче:

Вже близько рай… земля обітованна…

Ія сказав: так, брате, се твій рай!

І не було б неправдою те слово.

(Леся Українка) 

58. Вислів «вогнений стовп» («вогняний стовп»), використовується для порівнянь і зіставлень:

І справді: вогняний стовп, що вирвався з франкового серця, провадив український народ крізь пустелю безправ׳я  і нужди, крізь ніч неволі й зневаги до самого світанку нового життя.

(Д. Павличко)

 59. Коли згадують «мандрівку по пустелі» , мають на увазі великий і складний шлях до мети, повний випробувань і зречень:

 Наша мандрівка по пустелі ще не скінчилася, тому що було в нас тисячі воль замість одної яскравої думки, що лучила б усіх цілість, бо що є нація, коли нескупчення мільйонів воль довкола образу спільного ідеалу?

(Д. Донцов)

 60. Вислів «манна небесна» став крилатим і вживається зі значенням – несподіванно несподіванно одержані   життєві блага; «чекати, як манни небесної» – ждати чогось з тугою та нетерпінням:

Того дня, коли я побачив, отой перший поїзд Червоного Хреста, – він вкарбувався мені в пам’ять як світле видання, як чудо, яке зійшло з неба манною небесною, – того дня я впав не при пам׳яті і не зводився півтора місяці: висипний тиф поклав і мене.

(Ю. Смолич)

 61. Крилатим стало і саме слово «заповідь» («заповіді») , і окремі заповіді, які або цитуються, або переказуються. У найширшому значенні «заповіді» – це повчання, своєрідний наказ, найчастіше морально – побутового змісту:

Адже в наших писаннях директори нині не інакше як генеральні, головні, інженери тільки як верховні жерці, масштаби не інакше, як трансконтинентальні, космічни – галактичні, будови тільки суперграндіозні, народні мільйони, як осіннє листя, килим – вертольоти, троянди не уведи жону ближньго свого.

(П. Загребальний)

Вживається це слово також зі значенням «суворе правило поведінки», «неухильний обов’язок».

62. Популярним є вислів «не створи собі кумира» у значенні – «не схиляйся ні перед ким і ні перед чим, як перед ідолом»:

Зробити кумира з поганки, ледащиці- се ж гірший гріх! Адже він тим порушив Господню заповідь страшну, велику.

       (Леся Українка)

63. Коли кажуть: «скрижалі», -мають на увазі заповіт, твір, сповнений великих ідей, важливі закони:

 Лишу я спиви про красу,

Забуду власні жалі

І з гір високих понесу

Народові скрижалі.

                               (О. Олесь 

64. А ще є вислів «бути записаним на скрижалі». Він означає- здобути безсмертя, бути увічненим:

 Ніколи твій образ, божусь, не зітреться

З скрижалів моєї дущі й мого серця.

                                                                 (А. Кримський)

 65. Вислів «свята святих» став крилатим і широко вживається. Так називають щось таємне, заповітне, недосяжне для непосвячених, а також щось дуже цінне, дороге:

          Щороку 26-те лютого для кожного українця були тим днем, коли він зазирав у «свята святих» своєї душі й при світлі Шевченкових ідеалів записував свою совість чи справдила вона його заповітию

(С. Єфремов)

66. Вислів «приносити жертву богам»  вживається і у високому стилі, і жартома- як щось віджиле, архаїчне, смішне:

-Як ти поважно миєш блюдечка, неначе жертву богам приносиш, обізвалась до маховського Мурашкова й змову зареготалась нервово й голосно на всю хату.

                         (Т. Нечуй-Левицький)

67 Вислів «золотий телець», «золоте теля»- як крилатий- видійшов від свого первісного значення. Сьогодні в переносному значенні- це багатство, збагачення як єдина мете життя.

На долах завжди вирувало своє життя: з прикрас золотих творили собі ідолів і поклонялись їм, побивали каміння пророків і з захватом слухали демагогів. Робили своїм ідолом золоте теля і підносили культ слабкостей людських.

(Є. Сверстюк

68. У переносному значенні «козел відпущення», і «козел офірний»- це юдина, на яку постійно перекладають провину, людина, яка несе відповідальність за інших:

 Головним завданням завжди було: знайти коза офірого. В епоху промислових революцій це звучало так: знайти стрілочника. Ось ми й досі шукаємо стрілочників…

                                   (П. Загребельний

69. Слово «Молох» сьогодні- символ жорстокості, невблаганної сили, яка вимагає людських жертв.

 Кинув хто Молоху-Місту шаленому

В дар самоцвіти коштовні, ясні?..

                                  (С. Черкасенко)

«Молох»– кривавий пострах, уособлення зла 

70. У переносному значенні «око за око, зуб за зуб»– відплата повною мірою за кимось заподіянне зло:

Колись я був добрий, а вони мене зробили злим. Що ж? Нехай так і буде. Я їм свого не подарую.Око за око, зуб за зуб.

                                                   (Г. Тютюник

71. Вислови «Валаамова ослиця», «Валаамова ослиця заговорила» вживаюься іронічно, коли говорять про людей, мовчазних і покірних, які несподіванно починають протестувати, захищаючи себе чи інших

Мудрий муж був, хоч ніхто

В ботокудській тій столиці

Се не знав, чи був свояк він

Валаамовій ослиці.

                                                         (І.Франко)

72. Ім’я  Мойсей  віддавна стало крилатим. Вживається у значенні «пророк», «визволитель», «чудодій», «провідник»:

Воздвигне Вкраїна святого Мойсея-

Не може ж так буть!

(П. Тичина

73. Вислів «притча во язицех» означає «предмет загального осуду», «об’єкт глузування», «те, про що всі говорять»:

Він стояв на дверях першого поверху, напнутий своєю вічною плащ- палаткою, якої ніколи не скидав відтоді, як одержав її зі складу. На КП серед офіцерів ця палатка давно вже стала притчею во язицех. Говорили, що Іван Антонович присягнув, скинути її тільки після повної капітуляції ворога.

                                                                                                      (О. Гончар)

75. Вислів «єрихонська труба» в переносному значенні – потужний, оглушливий звук; гучний голос:Взяли були в мене оце недавно квартирку отам за тією стіною два студенти!

Та як почали співати вночі та ревіти, неначе дві єрихонські труби, то я заразтаки їх і попроганяла з двора…

                                    (І. Нечуй- Левицький)

76. Вислів «ієрихонські мури (стіни)» в переносному значенні – те, що має здатися, впасти, бути знищеним:

 І німці є.

Теж лицарі тевтонські

Усе кричить, нуртується, гуде,є

Звалити хочуть стіни єрихонські,

Нічого. Вал міцненький, не впаде.

                                                         (Л. Костенко)

 77.  У переносному, образному значенні Самсон- велетень, але зранений, полонений і згублений; Даліла – підступна жінка. Найчастіше ці імена вживаються у формі порівнянь:

…Перша річ, ніколи жодним робом

Не відкрий своєї тайни жінці.

Тямиш, як Самсон відкрив свою Даліли

І за те свободу й зір утратив.

                                                    (І. Франко)

78. Образ цього велетня- воїна, що Голіафом стали називати кожну людину, яка вирізнялася серед інших могутністю, зростом, фізичною силою:

 

Служили у Троя два брати,

Із них був всякий Голіаф

Широкоплечий і мордатий,

І по віці цілком глитак.

                                     (І. Котляревський)

79.  Вислів «Давид і Голіаф» уживають, коли хочуть підкреслити не співмірність порівнюваного:

– боротьба мухи проти Голіаф, – гірко зітхнув Юстовський, одвідавши хворого перед лекцією.

80. Вислови «Соломон мудрий», «мудрий, як Соломон» вживаються, коли хочуть (Часом жартома або й іронічно) підкреслити чиїсь розум, кмітливість, інтелектуальну перевагу:
Виборний… Тільки ніде правди дівати, трудненько тепер убогій дівці замуж вийти; без приданого, хоть будь вона мудріша од царя Соломона, а краща од прекрасного Йосифа, то може умерти сідою панною.

(І. Котляревський)

81. «Цариця Савська» – уособлення багатства. Вислів цей найчастіше використовують як жартівливе порівняння – коли хочуть похвалити чуюсь мудрість і багатство, пишний одяг, дорогі прикраси:
– Чи не скопіював часом Флобер в своїй «Спокусі св. Антонія» з одеських дам Савської цариці, що з’явилася в мріях святому Антонію в Фівндських пущах?
– А в нас в Одесі є таких чимало Савських цариць,- обізвався Мавродін. – Он, гляньте, йде їх ціла метка, а ондечки за столом сидить аж чотири!

(І. Нечуй-Левицький)

82. Коли кажуть: «Розсудив, як цар Соломон», «соломонове рішення», – то мають на увазі якесь несподіване і розумне розв’язання справи:
Середини нема. Невизначеності не допускаємо. А самі завжди судді. Соломони. Кожен Соломон на своєму місці.

(П. Загребельний)

83. У переносному значенні «бичи і скорпіони» (а ще кажуть «рани і скорпіони») – посилення гніту, муки, утиски:
Не прозріла значна частина тих рутенців ще й тоді, коли уряд замість цукерків у формі посад і авансів для одиниць почав давати широким масам рани і скорпіони… рани і скорпіони в заміну за сподіване щастя почалися, зрештою, досить вчасно, і пізнав їх на собі швидко сам часопис Гушалевича

(І. Франко)

84. Коли пр. когось кажуть, що він – «Йов праведний» або «Йов многострадальний», то це означає, що людини зазнала багато горя і різних злигоднів:
До люльок, смороду і зику став я потрохи привикати, а тут спіткала мене цинга лютая, і я тепер, мов Йов на гноїщі, тільки мене ніхто не провідає.

(Т. Шевченко, лист до М. Лазаревського, 20.12.1847 р.)

85. Вислів «посипати голову попелом» – це вияв горя, страждання, втрат у давніх Іудеїв.
Він (Юрій) не відповідав на останні слова Свінського, не став його втішати. Посипає собі голову попелом, розмазує сльози по щоках? Хай! Таких треба вчити на помилках!

(П. Загребельний)

86. Вислів «коінь зла» настільки давно і настільки міцно ввійшов у нашу мову, що вже не сприймається ні як цитата звідкілясь, ні як образний вислів
І ось дрібний чорнявий хлопець підніс долоні до чола.
Ні, суті світу ти не схопиш, не вирвеш корінь зла

(Б.-І. Антонин)

87. У переносному значенні «левіафан» – щось величезне, незбагнене, що вражає своїми розмірами:
З тим самим видом
він (цар) левів полює,
левіафанів ловить,
б’є пташок
і їде полем
через людські трупи…

(Леся Українка)

88. Слово «псалом» у переносному значенні – гімн, пристрасна пісня заклик:
Рости ж, наша мово, ми не принесли.
Тебе із-за панства у жертву нікому
З тобою нам жити, з тобою умерти
На волі, під волі гримучим псалмом!

Окремі рядки з них спочатку використовувались у загальнонародній мові як цитати, а пізніше відірвалися від тексту псалмів і почали вживатись як усталені звороти з образним, узагальненим змістом – стали крилатими.

89. Деякі крилаті слова в усному мовлені зустрічаються лише зрідка: їх постійне місце – писемний варіант літературної мови. До таких належить і вислів «Блажен муж, що не йде на раду нечестивих». Слово «блажен» означає «щасливий»; високоморальна людини, людини не обминає зла, а вступає в єдиноборство з ним:
У «Псалмах Давидових» Тарас Шевченко так відтворює наведені слова:
Блажен муж на лукаву
Не вступає раду,
І не стане на путь злого,
І з лютим не сяде.

90.  Вислови «полова, що її розвіює вітер» і «порох, що його несе вітер у пустиню» перейшли у загальнонародну українську мову для позначення марноти, нетривалості, скороминущості усього земного:
Чигрине, Чигрине,
Все на світі гине,
І свята твоя слава,
Як пилина, лине
За вітрами холодними,
В хмари пропадає…

(Т. Шевченко)

91. Вислів «зі стразом і трепетом приступити». Так звичайно кажуть, коли хочуть підкреслити серйозність ставлення до чогось, чистоту помислів:
Штука (мистецтво) є для Шевченка чимсь божественним, вічним, чимсь таким, до чого треба приступати з побожним трепетом

(І. Франко)

Іноді ці слова набувають дещо іронічного звучання.

92. Вислів порівняння «берегти , як зіницю ока» давно вже перейшло в загально народну мову і широко вживається, коли треба підкреслити особливу цінність, важливість чогось:
Згоріти п’єса не могла, бо то було багато пізніше моєї посилки. Розписка у мене єсть – ховаю, як «зіницю ока»

(Леся Українка, лист до матері, 28.02.1898 р.)

93. Вислів «темна вода в облавах» означає в переносному, розширеному значенні щось незрозуміле.

95. Вислів – «страх божий» – давно ввійшов у нашу мову як форма внутрішньої заборони, стримуючого чинника в житті людини
Дуже вдало цей вислів сказав свого часу академік Олександр Білецький: «Страх Божий» – поняття, яке трудно перекласти на реальну мову. Але на практиці воно розшифровувалось у тій моралі, яку в одній з ранніх повістей Панаса Мирного («П’яниці») старший чиновник рекомендує синові, що вступає на службу. Іншими словами, це – певний набір заборон, ніяк не пояснюваний, але обов’язків до виконання».

96. Вислів «гріхи молодості» зазнає в мові різних змін: існує безліч його варіантів: «молоді гріхи», «молоде, зелене, грішне», «молодечі гріхи» та ін. Ось як наприклад у Тараса Шевченка:
Принаймні вкупі сумували, –
Згадавши той веселий край,
І Дніпр той дужий, крутогорий,
І молоде теє горе!..
І молодий той грішний рай

97. Слова «поклонятися чужим богам», що означає в сучасній мові «зрадити свої переконання», «служити неправді» (у вужчому значенні – зрадити свою віру):

Окрадені, замучені,
В путах умираємо,
Чужим богам не молимось,
А тебе благаємо:
«Поможи нам, ізбаві нас
Вражої наруги».

(Т. Шевченко)

98. Вислови «долина печалі»«юдоль плачу» – це образна назва земного життя з його стражданнями, втратами, печалями:
Юдоль плачу
земля моя, планета,
блакитна зірка в часу на плаву,
мій білий світ,
міцні твої тенета, –
страждаю, мучусь, гину, а живу!

(Ліна Костенко)

99. Вислів «сильниє мира сего» широкий за змістом («вельможі», «князі»), бо «сильними світу цього» можуть бути і просто багаті. Й чиновні, й ті, що при владі, й ті, що її цю владу, взяли силою:
… бувають такі епохи, коли корисно вгамувати лихослів’я, побоюючись, коли б сильні світу сього не заподіяли вам неприємностей і не наказали засудити вас на довічне мовчання.

(О. Ільченко)
Проте значно частіше вислів «сильні світу сього» вживається іронічно.

100.  Крилатими стали й «народний камінь», і «во главу угла», й навіть «краєугольний камінь» – і всі вони означають основу, головну ідею, підвалини якоїсь справи:
То правда, що «во главі угла» своєї діяльності ставив Грінченко національний, а не соціальний момент.

(М. Рильський)

101. Значення вислову – «на отмщеніє язикам» «для покарання племен, народів». Звичайно вживається для створення урочистого настрою, враження небуденності, незвичайності:
І мечі в руках їх добрі,
Острі обоюду,
На отмщеніє язикам,
І в науку людям.

(Т. Шевченко)

102. Вислів «спати сном праведника» в сучасній українській мові найчастіше є образною характеристикою лінощі – душевних і фізичних:
У нас-бо таки громадського виховання нема ніякого, а через те й громадського почуття бракує. Все приходиться тільки очі протирати, щоб світліше на світ подивитись, а деякі, як лінуються, то й очей не протирають, а просто сплять сном праведних, та сни їм золоті привиджуються.

(Леся Українка, лист до М. Павлика, 5.12.1891 р.)
Інколи цей вислів є образним позначенням міцного сну безтурботної людини

103.  Вислів «блажен, іже і скоти милує» – це загальнолюдські моральні правила – вони вічні. Нам усім цей вислів добре знайомий із повісті М. Коцюбинського «Коні на винні»:
Ні, таки справді він чув бадьорість по сьогоднішній сходці, де рішуче стояв за те, що народ має право на землю
– Блаженні, іже і скоти милують… – одповів текстом на свої думки мовчазний Жан…
– Браво, Жан, браво!.. – розсміявся Аркадій Петрович. – То ж скоти, а то люди…

(М. Коцюбинський)

104. Вислі »суєта суєт», «суєта», «мирська суєта» позначається як «марнота». Проте частіше вживається коли з осудом ставляться до чогось, не вартого часу й зусиль. В узагальненому значенні вживається, коли говорять про життя, взагалі про навколишній світ:                                                       

Птах у небі, весняний вітерець навкруг, простір полів, заквітчаних колоссям та квітами. – оце суттєве, друзі мої. А решта все марнота марноті.

                                                                                              (О.Гончар)

105.Вислів «повертатися на круги своя» – то мають на увазі те, що в житті все вже було, все повторюється, нового або немає зовсім, або майже немає.

Є.Холодов у своїй кнізі «Композиція драми» справедливо заперечує проти подібних «законів», за якими буцімто дія драми в кожному акті «повертається» на круги своя», за біблійним виразом.

                                                                                              (Є.Старінкевич)

106.Став крилатим і вислів «немає нічого нового під сонцем». Коли людина дуже мудра, вона не може вже бути безтурботно – веселою: мудрість породжує печаль:

Отак віддячиться

важка тобі робота

за всі твої літа:

помножиш мудрість –

клопіт вироста,

побільшиш пізнання –

побільшає й скорбота.

            (М.Карпенко)

107.Вислів «Усьому свій час» – життя швидкоплинне, жити треба сьогодні, зараз, у цю хвилину, нічого не відкладаючи на завтра, бо завтра промине час кохати і, можливо, настане,час ненавидіти – і людина втратить найдорожче:

Все має пору, для всього приходить свій час. І для агави. Те, що таїлося в ній, може зрівнятися хіба з сосною, цвіт смерті.

                                                                                              (М.Коцюбинський)

108.Крилатим став ще й такий вислів «час розкидати каміння і час складати каміння». Цим висловом звичайно позначають якісь зміни у суспільному житті:

– Гей, хто в полі, озовися! Мовчить вітер. Тоді чуття істини підказує Мамаєві, що десь тут має бути каміння, яке буває час збирати і час розкидати.

                                                                                              (Є.Сверстюк)

109.Коли ми кажемо: «краще живий собака, ніж мертвий лев» («живому собаці краще, ніж мертвому левові»), – то часто вкладаємо в ці слова приблизно таке ж значення, як у вислів «краще синиця в жмені, ніж журавель у небі».

110.Вислів «хто копає яму, сам у неї впаде» перейшов до загальнонародної мови, що вважаються народними прислів`ями і приказками. Вислів цей у загально – народній мові зазнав певної зміни: «хто (під когось) яму копає, сам у неї впаде». Сьогодні цей вислів означає – «підступно, таємно готувати комусь неприємності»»

По службі ти високо підеш, хороше жити будеш. Вороги на тебе копають яму, та самі туди впадуть.

            (Григір Тютюнник)

111.Став крилатим вислів «Пісня Пісень». Так називають прекрасний твір, вершину творчості якогось автора. Так називають ще значні досягнення у чомусь:

Щасливий, хто не знає пізніх літ,

Хто тішиться прозорими рядками,

Де «Книга Рут»,

І «Пісня над піснями»,

І дотепну гризький, колючий дріт.

            (М.Зеров)

112.«Скельний крин» – так зветься польова лілея. У переносному значенні – це символ юності, краси, чистоти:

Бо була собі на лихо

Найкраща між ними,

Між дівчатами, мов крин той

Скельний при долині –

Між квітами.

113.Вислів «Ліванський кедр» – уособлення чоловічої краси і сили. Описові звороти, утворені від крилатого вислову, звичайно є засобом опису привабливої зовнішності – безвідносно до інших якостей людини:

Мов кедр серед поля

Ліванського, – у кайданах

Став гус перед ними!

І окинув нечестивих

Орліями очима.

            (Т.Шевченко)

114.Вислів «Суламіф (Суламіта)» – уособлення дівочої краси, принадності, образ коханої, уславленої обранцем:

Ми (цигани) плем`я.

Ми горох.

Ми котимось  по світу.

Там пригорща.

Там жменя.

А кореня – ніде.

Що з того,

Що той цар прославив Суламіту ?

А де тепер той цар і Суламіта де?

            (Л.Костенко)

115.Вислів «Сильна, як смерть» – так кажуть про свою любов:

Оце вже справді «сильна як смерть». Це вже та любов, яка кидає на шалі терезів не багатство, а все життя.

            (М.Рильський)

116.Вислів «перекувати мечі на рала» де «рало» («орало») – примітивне знаряддя для оранки землі. Цей вислів увійшов у вжиток не лише в нашій мові й використовується у тих випадках, коли йдеться про відмову від агресивних, войовничих намірів:

Я знаю,-

Перекують на рала мечі.

І буде родюча земля –

Не ця.

І будуть одні ключі

Одмикати усі серця.

            (Є.Плужник)

Часом поети переробляли цей висів на протилежній за змістом, – коли йшлося про необхідність боронити рідну землю.

117.Вислів «Радуйся, ниво неполитая !» став крилатим:

Радуйся, ниво моя, не полита

Стронцієм білим і жаром – сльозою.

Радуйся, ниво моя, не покрита

Чорною атомною грозою.

            (А.Малишко)

118.Вислів «геєна вогненна» – це символ місця загибелі грішників, пекло, будь-яка скверна,суспільна чи особиста:

…Талант Григора Тютюнника, як і його творчість, був спонтанним, постійно цькованим і все-таки незацькованим протестом проти дії геєни огненної суспільної облуди та ідеологічного маразму.

                                                                                              (Є.Гуцало)

119.У переносному значенні «Єремія», «плач Єремії», «Ієреміада» – усе це сова на означення скорботи над загибеллю великої справи, скарга на долю, лиховісне пророцтво:

Той крик підземний струни хай німіє в душі твоїй розбудить: помста, гнів хай зазвучать! Не плач Ієремії, а безпощадний гнів богатирів!

                                                                                              (П.Тичина)

120. Вислів «На розпуттях велелюдних» означає – на особливо людних місцях, які були звичайно місцями страти, місцями, де просили милостиню, сподівалися на допомогу.

121.У переносному значенні «побити камінням» – по-звірячому розправитися з людиною, дуже різко засудити когось.

Коли проходить у світ митець, що промовляє тільки для людей із певним нахилом смаку та мислення, то чи треба за це побивати його камінням?

                                                                                              (М.Рильський)

122. Вислів «Гога і Магога» згадують, коли говорять про щось не дуже зрозуміле, але моторошне, загрозливе, небезпечне. І написання, і форма цього вислову часто довільні, бо, як правило,мало хто знає точне значення слів, що входять до цього складу:

Розказує пан Симийон… як набіжать гоги та магоги , мов кримська татарва.

                                                                                              (Г.Квітка – Основ`яненко)

123.Вислови «Валтасарів Бенкет», «жити Валтасаром» означають: жити весело, безтурботно, в той час як головою вже збираються грізні хмари близького нещастя.

124. Вислів «писати вогненні слова» вживаються у значенні: попереджати про нещастя, віщувати щось недобре:

Те могутнє чуття поета, мов блискавка,розсвічує густий, віковий суморок «темного царства», пише огняним пальцем таємні слова над розкошуючи ми тиранами…

                                                                                              (І.Франко)

125.Вислів «предел, его же не прєідеші» – межа, рубіж, який не може людина переступити:

… є люди … які тільки, те й роблять, що вишукують найдрібніші несхожості й суперечності особисті, суспільні й міжнародні, щоб ставити між ними межі, стовпи і «предел, его же не прєідеші».

                                                                                              (П.В`яземський)

126.Вислів «світло», «світило», «світоч» вжиті в переносному значенні – це мудра, велична людина:

Він (Франко) був світочем рідного народу – світло це було настільки яскравим, що розходилося і розходиться далеко за мережами його батьківщини.

                                                                                              (О.Білецкий)

127.Вислів «хто сіє вітер, пожне турю» – пересторога тим, хто плекає недобрі наміри:

Там, де в боях лилась багряна наша кров,

Де, вітер сіючи, стрів бурю лютий ворог,-

О, скільки зведено прекрасних там будов…

                                                                                              (М.Рильський)

 

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s