Slepoj-muzykant-korolenkoВ. Г. Короленко. «Сліпий музикант». 6 клас.

  1. У чиїй родині народжується сліпий Петрусь:

А) селян; Б) робітників; В) сільських поміщиків?

  1. Чому мати починається здогадуватися, що хлопчик сліпий:

А) він не стежить за нею очима;

Б) за дивним виразом обличчя;

В)  він майже не реагує на світло?

  1. Чому дитина одного разу втрачає на річці свідомість:

А) батьки поставили його у воду;

Б) він не справляється з великою кількістю звуків і відчуттів;

В) батьки залишили його одного?

  1. До кого мати починає ревнувати сина:

А) до дядька Максима;

Б) до чоловіка;

В) до конюха Йохима?

  1. Чому Петро втрачає свідомість, коли мати починає грати на піаніно:

А) ці звуки для нього занадто гучні;

Б) він ніколи не чув нічого подібного;

В) ця складна музика здається йому грубою та гучною?

  1. Хто стає кращим другом Петра?

А) один із сільських хлопчаків;

Б) конюх Йохим;

В) сусідська дівчинка Евеліна?

  1. Після чого Петро стає озлобленим на весь світ:

А) після знущань одноліток;

Б) після того, як знайомиться з таким же сліпонародженим дзвонарем Єгорієм;

В) після того, як його сліпота починає дратувати навіть Евеліну?

  1. Як Петро долає свою озлобленість:

А) за наполяганням дядька Максима подає милостиню сліпцям;

Б) разом із жебраками – сліпцями йде в Почаїв, де вчиться співпереживати чужому горю;

В) йому допомагає Евеліна.

  1. Що приносить Петру найбільшу радість в житті:

А)  він став відомим музикантом;

Б) його син народився зрячим;

В) його одруження на Евеліні.

  1. У чому дядько Максим бачить свою заслугу:

А)  що Петро став відомим музикантом;

Б)  що Петро відчуває життя у всій повноті і ніколи не забуває про чужих стражданнях;

В)  що в музику Петра вплітаються мотиви народних пісень.

11-12. Продовжити думку

«Людина може здолати будь-які перешкоди, подолати навіть таку жахливу ваду, як сліпота, за допомогою __________, якщо вона _____________________ .»

 

В.Г.Короленко. “Сліпий музикант”. Цитати із твору.

a_ignore_q_80_w_1000_c_limit_1В.Г.Короленко. «Сліпий музикант». Цитати із твору

«…всяка людина має право розпоряджатися своєю долею, а ти вже людина. Раз у житті до кожної людини приходить доля й каже: вибирай! Отже, тобі варт тільки захотіти…».

Людина — одна ланка в нескінченному ланцюзі життів, яка тягнеться через нього з глибини минулого до нескінченного майбутнього. — Знаєш, — заговорив він сумно, — мені здається іноді, що люди похилого віку мають рацію, коли кажуть, що на світі стає з роками все гірше.

«… Він став відчувати і людське горе і людську радість».

«Цей малий буде ще більше нещасніший, ніж я. Краще б йому не родитися. У мене немає ноги й руки, та є очі. У малого немає очей, згодом не буде ні рук, ні ніг, ні волі… У хлопчика тонка нервова організація. У нього поки що є шанси розвинути інші свої здібності до такої міри, щоб хоч почасти компенсувати його сліпоту. Але для того потрібне вправляння, а вправляння викликається лише конечною потребою. Дурне піклування, що усуває від нього необхідність зусиль, убиває в ньому всі шанси на повніше життя».

«Дяді Максимові здавалося, що він призваний до того, щоб розвинути притаманні хлопчикову нахили, щоб зусиллями своєї думки й свого впливу зрівноважити несправедливість сліпої долі, щоб замість себе поставити в ряди бійців за справу життя нового рекрута, на якого без його впливу ніхто не міг сподіватися». «Боротися можна не тільки списом і шаблею. Можливо, несправедливо ображений долею підніме із часом доступну йому зброю на захист інших, обездолених життям, і тоді я недарма проживу на світі, покалічений старий солдат…».

«Природа розкинулась кругом, наче великий храм, приготовлений для свята. Але для сліпого це була тільки безмежна пітьма, яка незвично хвилювалася навкруги, ворушилася, рокотала і дзвеніла, простягаючись до нього, торкаючись до його душі звідусюди не-спізнаним ще, незвичайним враженням, від впливу яких болісно билося дитяче серце».

«Хлопчик був високий і стрункий; обличчя його було трохи бліде, риси тонкі й виразні. Чорне волосся відтіняло ще дужче білизну обличчя, а великі темні, малорухливі очі надавали йому своєрідного виразу, що відразу привертав увагу. Легка складка над бровами, звичка трохи подаватися головою вперед і вираз смутку, що часом пробігав якимись хмарами по вродливому обличчю, — це все, чим виявилася сліпота в його вигляді. Його рухи в знайомому місці були впевнені, однак було помітно, що природна жвавість пригнічена й виявляється часом досить гострими нервовими поривами»

«Якийсь дивний недитячий смуток все ж таки проступав у його характері». «— Я помінявся б з останнім жебраком, бо він щасливіший за мене. Якби я був просто жебраком, я був би менш нещасним. … і від злиднів я страждав би менше, ніж страждаю тепер… Моє життя наповнене самою сліпотою. Ніхто не винен, але я нещасніший за всякого жебрака».

«— … для тебе існують звуки, тепло, рух… тебе оточує любов… Багато хто віддав би світло очей за те, чим ти нехтуєш, як безумець… але ти надто егоїстично носишся зі своїм горем… Якби ти міг зрозуміти, що на світі є горе в сто разів більше, ніж твоє, таке горе, проти якого твоє життя, забезпечене й оточене співчуттям, можна назвати блаженством, — тоді … У будь-якому разі, якщо тобі й було б гірше, то, може, сам ти був би кращий».

«Я хотів, щоб ти відчув чуже горе і перестав носитися зі своїм.Ти вмієш тільки кощунствувати зі своєю ситою заздрістю до чужого голоду! … »

«Так, він (Петро) прозрів… Замість сліпої й невгамовної егоїстичної муки, він носить у душі відчування життя, він почуває й людське горе, і людську радість, він прозрів і зуміє нагадати щасливим про нещасних…»

І старий солдат дедалі нижче схиляв голову. От і він зробив своє діло, і він не марно прожив на світі, йому говорили про це повні сили владні звуки, що стояли в залі, панували над юрбою».

Джерело: http://dovidka.biz.ua/slipiy-muzikant-tsitati/

В.Г.Короленко. “Сліпий музикант”. Літературна довідка.

eksmo_itd000000000634484_images_1546850166._S«Сліпий музикант» В.Г.Короленко. Довідка.

Автор — Володимир Галактіонович  Короленко

Рік написання — 1886 р.

Словник:

«Сліпий» – каліка, неповноцінна людина, що вимагає догляду.

«Музикант» – творча, талановита людина, що знайшла своє покликання

Тема:  Духовне випробування особистості, яка мас знайти саму себе, сенс свого існування серед людей. Роль мистецтва у формуванні особистості.

Ідея. Наполегливою працею, за підтримки рідних і друзів людина може здолати будь-які перешкоди, подолати навіть таку жахливу ваду, як сліпота.

Жанр: Повість

Головні герої повісті «Сліпий музикант»

  • Петро Попельський — сліпий музикант;
  • мати Ганна Михайлівна (уроджена Яценко);
  • дядько Максим Яценко (брат матері);
  • конюх Йохим;
  • Евеліна — кохана Петра;
  • брати Ставрученки;
  • Єгорій, Роман -дзвонарі; сліпі

Проблематика твору «Сліпий музикант»

  • Виховання,  формування позитивної життєвої позиції;
  • пошуку сенсу життя;
  • співчуття людському горю;
  • ставлення до людей з обмеженими можливостями;
  • змиритися або кинути виклик долі

Композиція — 7 розділів та епілог

Сюжет повісті «Сліпий музикант»

Дві розповіді  про те, як сліпонароджений хлопчик тягнувся до світла, до життя;  про те, як пригнічена особистим нещастям людина поборола у собі страждання, знайшла місце в житті і зуміла виховати в собі співчуття до всіх знедолених. Елементи сюжету «Сліпий музикант»

Експозиція: передчуття біди — і вирок: «Дитина народишся сліпою». Це трагедія. Як складеться його життя?

Розвиток дії: вплив оточуючих на долю хлопчика: ( мама, дядько Максим, Йохим, Евеліна, сліпі співці).

Кульмінація: Змиритися і страждати або кинути виклик долі? ( зустріч із дзвонарем, паломництво зі сліпцями).

Розв’язка: шлях пошуків, довгоочікуване щастя: дружина, син, талант, визнання. Епілог: замість сліпого, егоїстичного страждання він знайшов в душі відчуття життя. «… Він став відчувати і людське горе і людську радість».

Символи у творі «Сліпий музикант»

  • Світло — це не тільки світло сонця, недоступне сліпому, але й реальний світ, з його життям і болем, радістю і стражданням.
  • Темрява — це не тільки вічна ніч в очах головного героя, а й тихий, відгороджений від світу куточок садиби, це і душа Петруся, замкнута на своєму стражданні.
  • Шлях сліпого музиканта — це подолання темряви в собі, що є важливим для людини. Чого вчить твір «Сліпий музикант»? Бути милосердними до оточуючих, людяними, терпимими до людського страждання та як прожити гідне і повноцінне життя.

Джерело: http://dovidka.biz.ua